14 травня
Літературне читання
Сюжет і композиція . Факти, події, випадки, пригоди в художньому творі, їхні взаємозв’язки.
- Прочитайте уважно текст О.Вишні «Чудесні пташки»
Чудесні пташки
Петрик жив із своїми батьками на околиці великого міста.
Петриків батько працював ковалем на машинобудівному заводі, а жили вони всі — Петрик, тато, мама і сестричка Леся — в чотириповерховому кам'яному домі.
Петрику вже йшов восьмий рік, і він ходив у перший клас, а сестричці Лесі минуло тільки п'ять років.
Перед будинком, де жили Петрик і Леся, ріс великий каштан. Щовесни каштан розцвітав ніжно-рожевими квітами, і тоді він був схожий на ялинку, яку Петрик і Леся бачили на Новий рік.
Коли навесні розцвітав каштан, Петриків батько говорив:
— Бачили? Вже загорівся наш каштан рожевими свічками. От краса!
Якраз навпроти їхнього будинку стояла стара хатиночка. У тій хатиночці жила старенька бабуся. Нікого з рідних у бабусі не було, а жила вона з того, що одержувала від держави пенсію.
Була в старенької бабусі кізочка Лялька та чорний песик Якваско. Кізочку стара бабуся, як тільки з'являлася весняна травичка, виводила пасти, а Якваско лежав серед двору, стеріг хату... Коли бабуся виходила з своєї хатинки козу пасти, дітки завжди привітно віталися з нею:
— Доброго ранку, бабусю!
— Здрастуйте, мої голуб'ятка! — відповідала бабуся.
Біля бабусиної хатки був невеличкий город, де росли картопля, цибуля, морква, петрушка, з десяток соняшників, а серед городини цвіли голубі кручені паничі та червоногарячі айстри. І ще росли там дві яблуні — одна антонівка, а друга путівка... Яблуні ті щовесни рясно цвіли ніжним білим цвітом, та яблук на них родило дуже мало, бо листя об'їдала гусінь, а як і достигне якийсь там десяток,— всі вони були червиві...
Чому?
Та тому, що шкідники — плодожерка та золотогузка — звивали собі на яблунях кубельця з яєчками. Навесні з цих яєчок виплоджувалась ненажерлива гусінь, що поїдала яблука. А старенька бабуся не мала сил пооббирати кубельця.
Якось Петрик приніс у хату кілька дощечок та почав ці дощечки стругати.
— І що ото ти майструєш? — запитав татко.
— Я, татку, хочу зробити шпаківню! Повісимо шпаківню на каштані, прилетять навесні птахи, оселяться у нас і виведуть діточок... А як шпак, тату, співає, якби ти знав!
Татко посміхнувся.
— Я, Петрику, знаю, як співають шпаки! Вони не лише хороше співають. Шпаки садки наші, наші ліси й поля від шкідників бережуть, від гусені, від сарани, совки... Хочеш, я допоможу тобі шпаківню змайструвати?
Шпаківню було зроблено й повішено на каштані. А на тому каштані, у стовбурі, височенько над землею було невеличке дупло.
Виявила це Леся.
Якось вона дивилася у вікно і побачила, що із каштана вискочила якась невеличка пташка.
— Петрику! Петрику! — закричала Леся.— Дивись, пташка з каштана вистрибнула!
Прибіг Петрик.
— Де?
— Он, бачиш, якась дірочка в каштані! Он там, під нижньою гілкою! Звідти й вистрибнула пташка.
Петрик почав спостерігати.
Справді, через деякий час на гілочку сіла пташка, підстрибнула й пурхнула в дірочку.
— Синичка! — вигукнув Петрик. — Це вона собі кубельце мостить. Треба стерегти, щоб часом собака її не налякала! Тепер у нас на каштані будуть і шпаки й синички! От здорово!
І таки справді, у дуплі на каштані звили собі гніздечко пара синичок.
Настала весна. Прилетіли шпаки і оселилися у Петриковій шпаківні.
Зацвіли садки...
Дуже рясно цвіли яблуні біля бабусиної хатинки... Якось бабуся вивела свою кізочку пастися, побачила Петрика й каже:
— Ти не знаєш, хлопчику, де взялися пташки — шпаки і синички,— вони геть-чисто всі кубельця гусені на моїх яблуньках поклювали?
— То наші шпаки і наші синички, вони на нашім каштані живуть.
Восени на бабусиних яблунях рясно-рясно вродило яблук — і антонівки, і путівки.
— А йди-но сюди, славний хлопчику! — покликала якось Петрика бабуся.
— Що, бабусю, скажете?
Бабуся винесла Петрикові цілу тарілку прекрасних великих яблук, і серед них — жодного червивого:
— Це тобі й твоїй сестричці за те, що пташок принадили... Вони мої яблуні від шкідників урятували!
— Дякую, бабусю! — поклонився Петрик.
А як розповів про це Петрик учительці в школі, вона йому сказала:
— Це ти дуже добре зробив, що принадив пташок... Ти знаєш, що одна синичка за добу з'їдає стільки комах, скільки сама важить! А своїх діток вона годує на добу більше як 330 разів, шпак — більше як 220 разів. Вчені встановили, що шпак за 17 годин прилітав до гнізда з кормом для дітей 198 разів, а велика синиця — 332 рази за 18 з половиною годин!
От скільки шкідників нищать ці чудесні пташки!
- Виконайте тест за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=763195
Українська мова
Повторення вивченого про спільнокореневі слова, будову слова.
https://www.youtube.com/watch?v=rWfJufnP6cA
Підручник – с. 187, вправа 379
1) Спиши текст, розкриваючи дужки.
2) Над кожним іменником, у був у дужках, надпиши відмінок.
3) Слова літо, прогулянка, молоденькі, привільно розберіть за будовою.
Основи здоров'я
Звички і здоров’я. Формування звичок.
Практична робота. Виконання проекту з формування корисної звички.
- Запишіть, які корисні звички ви формуєте.
- Бережіть себе і свій організм, радійте життю. Набувайте хороших звичок, привчайте себе до активного і здорового способу життя, будьте розумними і мудрими, обирайте самостійно правильні стежини, крокуйте ними до країни Міцного Здоров’я і пам’ятайте, що ваше здоров’я — у ваших руках.
Літературне читання
Сюжет і композиція . Факти, події, випадки, пригоди в художньому творі, їхні взаємозв’язки.
- Прочитайте уважно текст О.Вишні «Чудесні пташки»
Чудесні пташки
Петрик жив із своїми батьками на околиці великого міста.
Петриків батько працював ковалем на машинобудівному заводі, а жили вони всі — Петрик, тато, мама і сестричка Леся — в чотириповерховому кам'яному домі.
Петрику вже йшов восьмий рік, і він ходив у перший клас, а сестричці Лесі минуло тільки п'ять років.
Перед будинком, де жили Петрик і Леся, ріс великий каштан. Щовесни каштан розцвітав ніжно-рожевими квітами, і тоді він був схожий на ялинку, яку Петрик і Леся бачили на Новий рік.
Коли навесні розцвітав каштан, Петриків батько говорив:
— Бачили? Вже загорівся наш каштан рожевими свічками. От краса!
Якраз навпроти їхнього будинку стояла стара хатиночка. У тій хатиночці жила старенька бабуся. Нікого з рідних у бабусі не було, а жила вона з того, що одержувала від держави пенсію.
Була в старенької бабусі кізочка Лялька та чорний песик Якваско. Кізочку стара бабуся, як тільки з'являлася весняна травичка, виводила пасти, а Якваско лежав серед двору, стеріг хату... Коли бабуся виходила з своєї хатинки козу пасти, дітки завжди привітно віталися з нею:
— Доброго ранку, бабусю!
— Здрастуйте, мої голуб'ятка! — відповідала бабуся.
Біля бабусиної хатки був невеличкий город, де росли картопля, цибуля, морква, петрушка, з десяток соняшників, а серед городини цвіли голубі кручені паничі та червоногарячі айстри. І ще росли там дві яблуні — одна антонівка, а друга путівка... Яблуні ті щовесни рясно цвіли ніжним білим цвітом, та яблук на них родило дуже мало, бо листя об'їдала гусінь, а як і достигне якийсь там десяток,— всі вони були червиві...
Чому?
Та тому, що шкідники — плодожерка та золотогузка — звивали собі на яблунях кубельця з яєчками. Навесні з цих яєчок виплоджувалась ненажерлива гусінь, що поїдала яблука. А старенька бабуся не мала сил пооббирати кубельця.
Якось Петрик приніс у хату кілька дощечок та почав ці дощечки стругати.
— І що ото ти майструєш? — запитав татко.
— Я, татку, хочу зробити шпаківню! Повісимо шпаківню на каштані, прилетять навесні птахи, оселяться у нас і виведуть діточок... А як шпак, тату, співає, якби ти знав!
Татко посміхнувся.
— Я, Петрику, знаю, як співають шпаки! Вони не лише хороше співають. Шпаки садки наші, наші ліси й поля від шкідників бережуть, від гусені, від сарани, совки... Хочеш, я допоможу тобі шпаківню змайструвати?
Шпаківню було зроблено й повішено на каштані. А на тому каштані, у стовбурі, височенько над землею було невеличке дупло.
Виявила це Леся.
Якось вона дивилася у вікно і побачила, що із каштана вискочила якась невеличка пташка.
— Петрику! Петрику! — закричала Леся.— Дивись, пташка з каштана вистрибнула!
Прибіг Петрик.
— Де?
— Он, бачиш, якась дірочка в каштані! Он там, під нижньою гілкою! Звідти й вистрибнула пташка.
Петрик почав спостерігати.
Справді, через деякий час на гілочку сіла пташка, підстрибнула й пурхнула в дірочку.
— Синичка! — вигукнув Петрик. — Це вона собі кубельце мостить. Треба стерегти, щоб часом собака її не налякала! Тепер у нас на каштані будуть і шпаки й синички! От здорово!
І таки справді, у дуплі на каштані звили собі гніздечко пара синичок.
Настала весна. Прилетіли шпаки і оселилися у Петриковій шпаківні.
Зацвіли садки...
Дуже рясно цвіли яблуні біля бабусиної хатинки... Якось бабуся вивела свою кізочку пастися, побачила Петрика й каже:
— Ти не знаєш, хлопчику, де взялися пташки — шпаки і синички,— вони геть-чисто всі кубельця гусені на моїх яблуньках поклювали?
— То наші шпаки і наші синички, вони на нашім каштані живуть.
Восени на бабусиних яблунях рясно-рясно вродило яблук — і антонівки, і путівки.
— А йди-но сюди, славний хлопчику! — покликала якось Петрика бабуся.
— Що, бабусю, скажете?
Бабуся винесла Петрикові цілу тарілку прекрасних великих яблук, і серед них — жодного червивого:
— Це тобі й твоїй сестричці за те, що пташок принадили... Вони мої яблуні від шкідників урятували!
— Дякую, бабусю! — поклонився Петрик.
А як розповів про це Петрик учительці в школі, вона йому сказала:
— Це ти дуже добре зробив, що принадив пташок... Ти знаєш, що одна синичка за добу з'їдає стільки комах, скільки сама важить! А своїх діток вона годує на добу більше як 330 разів, шпак — більше як 220 разів. Вчені встановили, що шпак за 17 годин прилітав до гнізда з кормом для дітей 198 разів, а велика синиця — 332 рази за 18 з половиною годин!
От скільки шкідників нищать ці чудесні пташки!
- Виконайте тест за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=763195
Українська мова
Повторення вивченого про спільнокореневі слова, будову слова.
https://www.youtube.com/watch?v=rWfJufnP6cA
Підручник – с. 187, вправа 379
1) Спиши текст, розкриваючи дужки.
2) Над кожним іменником, у був у дужках, надпиши відмінок.
3) Слова літо, прогулянка, молоденькі, привільно розберіть за будовою.
Основи здоров'я
Звички і здоров’я. Формування звичок.
Практична робота. Виконання проекту з формування корисної звички.
— Звичка — це поведінка, спосіб дій, схильність, що стали для людини звичайними, постійними. Будь-яка дія, якщо повторювати її багато разів, може обернутися на звичку.
Корисних звичок безліч. Важливими звичками, що сприяють зміцненню здоров’я дівчат і хлопців, є пунктуальність, охайність, увічливість, заняття спортом, виконання ранкової
гімнастики, дотримання правил особистої гігієни.
Вичищені звечора черевики, вчасний телефонний дзвінок, ранкова зарядка, виконане прохання батька чи матері — теж початок формування корисних звичок. Вони допомагають дотримувати розпорядку дня, не втомлюватися, не дратуватися через прикрі дрібниці, радувати рідних і друзів, добре вчитися, зберігати здоров’я. Корисні звички саме тому так і називаються, бо приносять людині користь.
Важливо набувати корисних звичок з дитинства. Тоді шкідливі звички просто не сформуються. Ті, хто досягли успіху в житті, цілеспрямовано культивували свої корисні
навички.
- Подивіться відео:
Корисних звичок безліч. Важливими звичками, що сприяють зміцненню здоров’я дівчат і хлопців, є пунктуальність, охайність, увічливість, заняття спортом, виконання ранкової
гімнастики, дотримання правил особистої гігієни.
Вичищені звечора черевики, вчасний телефонний дзвінок, ранкова зарядка, виконане прохання батька чи матері — теж початок формування корисних звичок. Вони допомагають дотримувати розпорядку дня, не втомлюватися, не дратуватися через прикрі дрібниці, радувати рідних і друзів, добре вчитися, зберігати здоров’я. Корисні звички саме тому так і називаються, бо приносять людині користь.
Важливо набувати корисних звичок з дитинства. Тоді шкідливі звички просто не сформуються. Ті, хто досягли успіху в житті, цілеспрямовано культивували свої корисні
навички.
- Подивіться відео:
- Запишіть, які корисні звички ви формуєте.
- Бережіть себе і свій організм, радійте життю. Набувайте хороших звичок, привчайте себе до активного і здорового способу життя, будьте розумними і мудрими, обирайте самостійно правильні стежини, крокуйте ними до країни Міцного Здоров’я і пам’ятайте, що ваше здоров’я — у ваших руках.
Комментариев нет:
Отправить комментарий